Ларису Рудик виправдав суд. Але не інтернет
У 2022 році про обухівську вчительку написало пів України. Через чотири місяці апеляційний суд її виправдав, і про це не написав майже ніхто. Ось як одна неоновлена новина і, схоже, чиїсь особисті мотиви роками ламають життя людині, яка вчила дітей доброти.
Досі в пошуку: «В Обухові вчительку оштрафували за булінг»
02.05.2022 Київський апеляційний суд скасував штраф і закрив справу через відсутність події і складу правопорушення. Рішення остаточне.
Вчителька з Обухова
Лариса Михайлівна Рудик багато років навчає дітей початкових класів в Обухові. Працювала в Спеціалізованій школі № 5 та в Академічному ліцеї № 4, брала участь у міському турі конкурсу «Учитель року – 2017». У січні 2022 року її ім'я з'явилося в заголовках поруч зі словом «булінг». Відтоді воно звідти так і не зникло.
Новина, яка облетіла країну
У листопаді 2021 року поліція склала на вчительку Академічного ліцею № 4 протокол про булінг учня. 10 січня 2022 року Обухівський районний суд призначив їй штраф 1 700 грн.
Справа стала гучним інфоприводом ще до остаточного рішення. Новину підхопили Facebook-групи, місцеві видання, а потім і всеукраїнські медіа. Постанову суду першої інстанції подавали як остаточний вирок. Те, що її ще можна оскаржити, не згадував майже ніхто.
Виправдання, якого ніхто не помітив
Лариса Михайлівна оскаржила рішення. 2 травня 2022 року, у перші місяці повномасштабної війни, коли країні було не до судових новин, Київський апеляційний суд скасував постанову і закрив справу.

«…матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував наявність події адміністративного правопорушення…»Постанова Київського апеляційного суду від 02.05.2022
Рішення остаточне, оскаржити його не можна. Але жодне з видань, що писали про штраф, не написало про виправдання.
Чому суд скасував штраф
Коли апеляційний суд розібрав матеріали, виявилося, що справа трималася майже ні на чому:
- Доказів немає.Жодного доказу самої події, за яку покарали вчительку.
- Психолог булінгу не знайшов.У справі був висновок психолога: булінгу не встановлено. Суд першої інстанції цей документ відкинув, а апеляція визнала таке рішення необґрунтованим.
- Дитину ніхто не допитав.Ні учня, якого вважали потерпілим, ні очевидців. Вину «довели» поясненнями двох свідків, і апеляція визнала, що цього недостатньо.
- Обвинувачення дописали.У постанові про штраф з'явилися наслідки для здоров'я дитини, яких не було навіть у протоколі поліції.
- Строки пропущено.Головний епізод, за який наклали штраф, датовано 11.02.2021. Протокол щодо нього склали лише 23.11.2021, через дев'ять місяців, хоча закон дає на це три.
Держава визнала помилку
У 2023 році суди двох інстанцій визнали, що Ларису Михайлівну притягнули до відповідальності незаконно, і стягнули на її користь моральну шкоду з державного бюджету. А от витрати на адвоката, які вона оплатила сама, їй так і не компенсували.
Тим, хто скаже «купила суд», варто знати: апеляція перелічила конкретні порушення, кожне з яких можна перевірити в тексті постанови. А через рік суд відмовився повернути вчительці навіть гроші за адвоката. Чи так виглядає куплене рішення? Обидва рішення публічні й детально обґрунтовані, їх можна прочитати за десять хвилин.
Вчителька, яка вчила дітей доброти
Суд відповів на питання, чи був булінг. Мене ж цікавило інше: яка вона вчителька. Я перерив усе, що є про неї у відкритих джерелах: звіти управління освіти, конкурси, освітні платформи. Найбільше розповів її профіль на «Всеосвіті». Ще в 2020 році вона виклала там десять власних уроків для молодших школярів. Ось кілька з них, з цілями, які вона сама записала:
- «Добро починається з тебе»3 клас
Пояснити дітям, що таке ввічливість і доброта, і виховати пошану та доброзичливе ставлення до людей.
- «Правила ввічливого школяра»2 клас
Віршовані правила про «добрий ранок», «дякую», «будь ласка». «Вибачте» в них названо чарівним словом, яке робить кращою будь-яку розмову.
- «Як зимують птахи. Турбота людей про птахів»2 клас
Навчити дітей помічати, як живуть птахи взимку, і дбати про них.
- «Рушники — обереги від усякої біди»2 клас
Інтегрований урок читання, музики й малювання. Діти дізнаються, що означають символи на рушниках, і самі малюють орнаменти гуашшю.
- «Колядує Україна»4 клас
Вечорниці, на які разом з учнями запрошували й батьків: народні пісні, звичаї, акторські ролі для дітей.
- «Я живу в Малишковім краю»3 клас
Урок про Андрія Малишка, який народився в Обухові. Серед цілей уроку вона записала й таку: «викликати в дітей бажання робити добрі справи».
- «Прощавай, Букварику!»1 клас
Свято наприкінці першого класу про любов до школи, друзів, учителів і книжки.

Що я відчув, коли це прочитав
Це не конспекти «для галочки». За ними видно людину, яка роками вчила семирічних дітей казати «дякую», дбати про птахів узимку й шанувати бабусині рушники. Її розробки переглянули понад 11 тисяч разів, тож ними цікавилися й інші вчителі.
І ще одна деталь, яку легко пропустити. Усі ці уроки з'явилися на платформі в січні 2020 року, а один із файлів датований ще 2017-м. Це майже за три роки до появи ChatGPT, коли конспект не можна було згенерувати за хвилину. Кожне слово в цих уроках вона писала сама.
Найбільше мене зачепив контраст. Вона вчила дітей, що «вибачте» — чарівне слово. Ті, хто роками поширює про неї скасоване рішення, цього слова поки не сказали.
Я не можу оцінювати її уроки зсередини класу. Але знаю дві речі: суд не знайшов жодного доказу булінгу, а її власні уроки свідчать про протилежне. Цього достатньо, щоб зробити висновок: людина, яка вчить дітей доброти, не заслуговує на те, щоб її ім'я роками стояло поруч зі словом «булінг».
Цькування триває досі
Але якщо ввести її ім'я в пошук, першим ви побачите зовсім інше: новину про штраф за булінг. Новину, яка перестала бути правдою ще в травні 2022 року.
І справа не лише в архівах. У міському Telegram-чаті Обухова, де понад 13 тисяч учасників, скасоване рішення досі публікують як чинне, з образами й погрозами на адресу вчительки. Останні з них датовано листопадом 2026 року. Усі вони зафіксовані.
Справа тривала п'ять місяців. Цькування після виправдання триває вже понад чотири роки.
Батьки, які шукають вчительку для дитини, читають саме це. Для людини, яка заробляє навчанням дітей, це означає одне: учнів дедалі менше. І суд, який її виправдав, від цього не захищає.
Чому звичайна людина беззахисна
Ця історія не лише про одну вчительку. Вона про нерівність сил між тим, хто звинувачує, і тим, кого звинувачують.
Звинувачення коштує один клік. Заголовок з'являється за годину, тисячі людей поширюють його за день, а соцмережі охочіше показують те, що обурює. Спростування коштує роки, гроші на адвоката й нерви, і навіть тоді його ніхто не помічає: виправдання не набирає переглядів. Стара новина ніколи не зникає з архівів, пошуковики знаходять її першою, а штучний інтелект переказує її як готову відповідь, не перевіряючи, чи вона досі правдива.
Політик чи відома людина має пресслужбу, юристів і власну аудиторію, щоб відповісти. Вчителька молодших класів у невеликому місті не має нічого з цього: ні навичок вести інформаційну боротьбу, ні ресурсу, щоб змусити медіа оновити публікації.
Нерівність стає ще більшою, коли по той бік стоїть людина, яка вміє працювати з соцмережами. Таких навичок сьогодні не треба вчити роками. Досить знати кілька прийомів: емоційний заголовок, слово «діти» поруч зі словом «насильство», пост у великій міській групі, відмітки журналістів і повтори щоразу, коли тема затихає. Через день допис потрапляє в місцеві новини. Через тиждень його передруковують всеукраїнські сайти, посилаючись один на одного. Ніхто не телефонує людині, про яку пишуть, і не чекає рішення суду.
Так створюється інфопривід, і він живе власним життям. Той, хто його запустив, може переключитися на іншу тему, а людина, про яку написали, залишається з ним назавжди. Ті самі навички можуть служити добру. Але спрямовані проти конкретної людини, вони здатні за кілька днів зруйнувати репутацію, яку людина будувала десятиліттями. І закон тут майже завжди запізнюється: поки суд розбирається, вирок уже винесли в коментарях.
А якщо до вміння працювати з соцмережами додаються зв'язки, підтримка знайомих у місті, гроші та інші ресурси, сили стають зовсім нерівними. Такій людині легше зібрати групу однодумців, які підхоплять кожен допис, знайти знайомих у місцевих виданнях і роками підтримувати тему. Їй не треба доводити свою правоту: достатньо, щоб про неї говорили.
У вчительки немає ні цих ресурсів, ні бажання ними користуватися. У неї є лише рішення суду, яке ніхто не читає. Вона може тільки чекати, поки люди забудуть. А інтернет не забуває.
Думка автора
Я довго думав, чи варто писати цей текст. Здавалося, що правда захистить себе сама: є рішення суду, воно остаточне, кожен може його прочитати. Але минуло понад чотири роки, і я переконався, що ні.
Справа, яка трималася лише на поясненнях двох свідків і закінчилася повним виправданням, не повинна роками бути вироком для людини. А тепер подивіться на все разом: протокол щодо головного епізоду, складений через дев'ять місяців, жодного доказу, недопитана дитина, відкинутий висновок психолога, гучний розголос ще до рішення суду і цькування, яке не припиняється навіть після виправдання. Як на мене, це не схоже на низку випадковостей. Я переконаний, що репутацію цієї вчительки заплямували з особистих мотивів, і все це дуже схоже на сплановану акцію. Це моя думка, а не факт, встановлений судом. Але після всього, що я прочитав, іншого пояснення в мене немає.
Найважче мені зрозуміти інше. Скасоване рішення досі поширюють люди, які не були в цій справі ні заявниками, ні потерпілими. Суд давно поставив крапку, а вони щоразу дописують нові рядки. Я не знаю, що ними рухає. Але бачу, чим це обертається для вчительки: замість учнів вона отримує запитання «а це не та, що булінгувала?». І роками змушена виправдовуватися за те, чого суд не встановив.
І ще кілька слів про неї саму. Я бачу людину, яка витримала більше, ніж мала б витримувати вчителька молодших класів. Її ім'я розійшлося новинами по всій країні, а вона не зламалася: оскаржила рішення в перші місяці великої війни, пройшла ще два суди, щоб держава визнала свою помилку, і не пішла з професії. За всі ці роки вона не подала жодного позову проти тих, хто її звинувачував чи поширював про неї скасоване рішення. Вона захищала себе лише там, де це й належить робити: у суді. Для мене це стриманість тієї самої людини, яка в своїх уроках учила дітей доброзичливо ставитися до людей. Вона живе так, як учила.
Від тих, хто поширював скасоване рішення, не потрібно багато. Видалити ці публікації й чесно написати, що суд учительку виправдав. Цього достатньо, щоб ця історія нарешті закінчилася.
Відповідальність тут спільна. Порушення, допущені в цій справі, мають отримати оцінку відповідних органів, зокрема освітнього омбудсмена, який захищає педагогів від цькування. Медіа мають оновлювати новини, коли суд змінює рішення. Платформи й штучний інтелект мають розрізняти чинне й скасоване. А кожен із нас має пам'ятати: натискаючи «поділитися», ми теж стаємо частиною цієї історії.
Покарана двічі
Найнесправедливіше в цій історії навіть не саме обвинувачення, а те, що виправдання нічого не змінило. Система зрештою спрацювала: апеляційний суд розібрався, держава визнала помилку й виплатила компенсацію. Але для людей навколо цього наче й не сталося.
Справа такого масштабу мала б закінчитися так само гучно, як почалася. Натомість людину принизили й зневажили на очах у всієї країни, проїхали по ній катком. А коли суд усе скасував, ніхто навіть не обернувся: жодного заголовка, жодного вибачення.
Виходить, людину покарали двічі: спершу рішенням суду, якого вже не існує, а потім пам'яттю, яку ніхто не виправив. Для вчительки таке покарання найважче, бо її професія тримається на довірі батьків.
Штраф можна скасувати одним рішенням. Довіру — ні.
Що можете зробити ви
- Поділіться цією сторінкою. Особливо якщо колись бачили або поширювали стару новину. Обвинувачення облетіло місто за день, хай правда облетить його так само.
- Перевіряйте дату. Якщо новина про рішення суду старша за кілька місяців, справа могла піти далі.
- Шукайте номер справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень: там видно, чим усе закінчилося.
- Не вірте лише відповіді ШІ. Він переказує те, що знайшов у мережі, зокрема застарілі новини.
Хронологія
- 23.11.2021 Поліція складає протокол за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
- 10.01.2022 Обухівський районний суд призначає штраф 1 700 грн.
- 02.05.2022 Київський апеляційний суд скасовує постанову і закриває справу. Рішення остаточне.
- 28.03.2023 Обухівський районний суд стягує моральну шкоду з державного бюджету.
- 16.10.2023 Київський апеляційний суд залишає стягнення моральної шкоди в силі.
Документи
- Постанова Київського апеляційного суду від 02.05.2022 (reyestr.court.gov.ua, остаточне). Справа № 372/4557/21. Постанову про штраф скасовано, справу закрито через відсутність події і складу правопорушення.
- Постанова Київського апеляційного суду від 16.10.2023 (reyestr.court.gov.ua, набрало сили). Справа № 372/3968/22. Підтверджено незаконність притягнення, залишено в силі стягнення моральної шкоди.
Публікації без оновлення
Ці матеріали переказують скасоване рішення суду першої інстанції і досі не містять згадки про виправдання.
- 24 Канал (24tv.ua, 20.01.2022, не оновлено). Переказує постанову суду першої інстанції від 10.01.2022.
- Судово-юридична газета (sud.ua, 20.01.2022, не оновлено). Переказує постанову суду першої інстанції з посиланням на 24 Канал.
- «Хроніки міста Обухова» (ukr.net, 12.01.2022, не оновлено). Новина про штраф, передрукована агрегатором UKR.NET.
Про Ларису Михайлівну
Лариса Михайлівна навчає дітей початкових класів в Обухові. Працювала в Спеціалізованій школі № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов та в Академічному ліцеї № 4. У 2016/2017 навчальному році брала участь у міському турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» у номінації «Початкова освіта» (звіт управління освіти Обухова).
На освітній платформі «Всеосвіта» з грудня 2019 року: 10 авторських методичних розробок, 12 документів за них, понад 11 тисяч переглядів (профіль на «Всеосвіті»).
Корисне
- Як захистити себе від несправедливого звинувачення. Що робити вчителю до конфлікту, під час перевірки, після рішення суду і коли цькують у соцмережах.
- Як перевіряти інформацію в умовах війни. Як перевірити джерело, дату й фото, розпізнати маніпуляцію і не поширювати неправду.
Поширені запитання
Чи визнав суд Ларису Михайлівну Рудик винною в булінгу?
Ні. Постанову Обухівського районного суду від 10.01.2022 про штраф скасовано постановою Київського апеляційного суду від 02.05.2022 у справі № 372/4557/21. Справу закрито через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Чи можна оскаржити рішення апеляційного суду?
Ні. Постанова апеляційного суду у справах про адміністративні правопорушення остаточна й оскарженню не підлягає. Тобто питання закрите назавжди.
Чи діє досі штраф за булінг?
Ні. Скасована постанова не має жодної юридичної сили. Немає ні штрафу, ні правопорушення. З погляду закону Лариса Михайлівна ніколи не вчиняла булінгу.
Чому в інтернеті досі пишуть, що вчительку з Обухова оштрафували за булінг?
Новини січня 2022 року описували рішення суду першої інстанції. У травні 2022 року апеляційний суд його скасував, але більшість видань своїх публікацій не оновили. Тому в пошуку стара новина досі стоїть першою.
Чому ШІ-помічники досі кажуть, що її оштрафували?
Gemini, ChatGPT та інші помічники переказують те, що знаходять у мережі. Статей про штраф багато, а про скасування майже немає, тому ШІ повторює застарілу інформацію. Перевіряйте такі відповіді за первинними документами.
Чи визнала держава, що вчительку покарали незаконно?
Так. У 2023 році суди двох інстанцій визнали, що її незаконно притягнули до відповідальності, і стягнули на її користь моральну шкоду з державного бюджету (справа № 372/3968/22).
Дехто пише, що рішення «купили». Чи це так?
Немає жодних підстав так вважати. Обидва рішення публічні, детально обґрунтовані й спираються на матеріали справи: відсутність доказів, висновок психолога про відсутність булінгу, пропущений строк складання протоколу. До того ж суд відмовився компенсувати вчительці навіть витрати на адвоката.
Чи можна поширювати стару новину про штраф?
Подавати скасоване рішення як чинне означає поширювати недостовірну інформацію про людину. Українське законодавство (ст. 277 Цивільного кодексу) дає право вимагати спростування такої інформації та відшкодування шкоди. Якщо ви колись поширили стару новину, найкраще, що можна зробити зараз, це поширити й правду.
Де перевірити ці факти самостійно?
У Єдиному державному реєстрі судових рішень (reyestr.court.gov.ua). Посилання на всі рішення є в розділі «Документи» на цій сторінці. Рішення доступні кожному безкоштовно.
Що робити, якщо вас самих несправедливо звинуватили?
Не мовчати й не пропускати строків: на оскарження постанови суду першої інстанції є лише 10 днів. Покрокову інструкцію, як діяти до суду, під час і після виправдання, зібрано на сторінці «Як захистити себе від несправедливого звинувачення».
Як не стати частиною чужого цькування?
Перед тим як поширити новину про конкретну людину, перевірте дату, джерело і чим закінчилася справа. Як це зробити за кілька хвилин, розказано на сторінці «Як перевіряти інформацію в умовах війни».